| дрейк | Дата: Вторник, 15.11.2011, 21:28 | Сообщение # 1 |
|
Сержант
Группа: Администраторы
Сообщений: 20
Статус: Offline
| Апеляцiйному суду Запорiзької областi
м. Запоріжжя, пр-т Леніна, 162
69000, Запорізька область
Особа, яка подає скаргу: Стьопіна Валентина Василівна
72304, м. Мелітополь,
2 пров. Чайковського, буд. № 2
засіб зв’язку: 41-42-09
Представник особи, яка подає скаргу : Павлій Андрій Григорович
Запорізька область м. Мелітополь,
Вул. Р.Люксембург, буд. 1 кв. 21
72319, тел.. 0679452095
Особи які беруть участь у справі: 1. Ібодлаєва Фатіме Аметовна
72304, м. Мелітополь,
2 пров. Чайковського, буд. № 2
засіб зв’язку: 5-99-89
2. Буданова Любов Анатоліївна
72304, м. Мелітополь,
2 пров. Чайковського, буд. № 4
засіб зв’язку: 41-42-02
3. Мелітопольська міська Рада
м. Мелітополь,
вул. К. Маркса, 5
засіб зв’язку: 6- 35-75
Подається через: Мелітопольський міськрайонній суд
Запорізької області
м. Мелітополь, вул.. Шмідта,11
72319
справа № 2-7382/ 2010р.
Суддя в1-й інстанції Притуло Л.В.
Апеляційна скарга
на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 08.11.2011р. по цивільній справі № 2-7382/ 2010р. за позовом Стьопіної Валентини Василівни до Ібодлаєвої Фатіми Аметовни, Буданової Любові Анатоліївни про встановлення порядку користування земельною ділянкою та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою
08 листопада 2011р. Мелітопольським міськрайонним судом, розглянута цивільна справа № 2-7382/ 2010р. за позовом Стьопіної Валентини Василівни до Ібодлаєвої Фатіми Аметовни, Буданової Любові Анатоліївни про встановлення порядку користування земельною ділянкою та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, та прийнято рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Зазначене рішення суду сторонам по справі не проголошувалося, інформація про результати розгляду цієї справи повідомлена секретарем судового засідання усно, на наступний день після прийняття рішення (09.11.2011р.)
Вважаю, що дане рішення суду незаконне, необгрунтоване, постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права і тому підлягає скасуванню.
Позивач не згоден з вищезазначеним судовим рішенням, з наступних підстав:
Висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, Судом неправильно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права, допущено неповноту судового розгляду, обставини справи не перевірені доказами.
Так, позивачем заявлено наступні (змінені) вимоги:
1. Установити порядок користування земельною ділянкою, визначений у висновках судової будівельно- технічної експертизи № 1499 від 14.06.2011р.по справі № 2-7382/2010 згідно з яким: - площа земельної ділянки, яку використовує Стьопіна Валентина Василівна складає 719,5 кв.м. (ділянка № 1); - площа земельної ділянки, яку використовує Ібодлаєва Фатіме Аметовна складає 719,5 кв.м. (ділянка № 2); - територія спільного користування – 20 кв.м. (ділянка № 3).
2. Зобов’язати відповідачів Ібодлаєву Фатіму Аметовну та Буданову Любов Анатоліївну не чинити позивачу - Стьопіній Валентині Василівні перешкод у користуванні визначеною земельною ділянкою.
3. Зобов’язати Ібодлаєву Фатіму Аметовну ліквідувати огорожу, яка встановлена самовільно та перешкоджає користуватися територією спільного користування – 20,00 кв. м (ділянка № 3).
4. Всі витрати по розгляду справи віднести на відповідачів.
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду від 08 листопада 2011р. вищезазначені позовні вимоги залишені без задоволення з підстав відсутності (на думку суду) правоустановлюючих документів на спірну земельну ділянку, на якій розташовано будинок сторін, та недійсності (на думку суду) висновків судової будівельно- технічної експертизи, проведеній в зазначеній справі.
Між тим, Суд першої інстанції дійшов до такого висновку помилково, без перевірки обставин справи доказами, зокрема судом першої інстанції досліджено лише договір про порядок користування жилим будинком, земельною ділянкою та переміну ідеальної частки від 29.12.1999р., по 2 пров. Чайковського, 2 в м. Мелітополі, укладеного між колишнім співвласником будинковолодіння та відповідачем, та не були враховані і не дана оцінка таким письмовим доказам, як договір купівлі продажу частини цього будинку від 30.10.2002р., укладеного між колишнім співвласником будинковолодіння та позивачем, витяг із рішення № 484/5 виконкому міськради м. Мелітополя від 31.10.1983р., викопіровку від 24.07.1956р., схематичний план від 17.07.1999р., збірний кадастровий план земельних ділянок міста (для проведення інвентаризації по 2-му пров. Чайковського,2,) м. Мелітополя від 24.03.2010р., висновки судової будівельно- технічної експертизи № 1499 від 14.06.2011р. по справі № 2-7382/2010, акт комісії перевірки використання земельної ділянки по 2- пров. Чайковського,2 від 16.04.2010р. з додатками, матеріали інвентарної справи цього будинковолодіння, які були витребувані судом з МБТІ м. Мелітополя. Вищезазначені докази, підлягають дослідженню та оцінці.
Зазначені докази підтверджують, що спірна земельна ділянка була зареєстрована на підставі рішення Мелітопольського виконкому Ради депутатів № 18 від 03.08.1953р. за реєстровим № 3416 від 12.09.1953р., що підтверджується викопіровкою від 24.07.1956р. з відповідною позначкою про реєстрацію земельної ділянки у Мелітопольському виконкомі Ради депутатів; спірна земельна ділянка була закріплена за домоволодінням по 2 пров. Чайковського, 2, що підтверджується витягом із рішення № 484/5 виконкому міськради м. Мелітополя від 31.10.1983р., спірна земельна ділянка нанесена на збірний кадастровий план земельних ділянок міста Мелітополя, що підтверджується збірним кадастровим планом земельних ділянок міста (для проведення інвентаризації по 2-му пров. Чайковського,2, м. Мелітополя від 24.03.2010р. посвідченого підписом начальника ММВ ЗРФ ДП «ЦДЗК» та печаткою цієї державної установи.
Так договір купівлі продажу частини будинка від 30.10. 2002р. зазначає те, що в користування Позивача – Стьопіної Валентини Василівни переходить 2-1 коридор пл..5,1 м2, 2-2 кухня пл.. 10,2 м2, 2-3 кімната пл..7,5 м2, 2-4 кімната пл.. 13,6 м2, а3-1 сіни, Б-1 літня кухня, У-уборна, № 1 огорожа, Г-1 сарай, що складає 7/20 частин будинка та земельна ділянка площею 725м2.
Згідно ч 4 ст. 120 Земельного кодексу України ( в редакції від 20.12.2001р, чинної з 01.01.2002р.) «При переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди». Інвентаризаційна оцінка частини будинка Позивача Стьопіної В. В., згідно договору купівлі продажу частини будинка від 30.10. 2002р., складає 10 126 грн. 90 коп. Інвентаризаційна оцінка частини будинка Відповідача Ібодлаєвої Ф.А. судом не встановлювалась. Проте, у даному випадку у договорі купівлі продажу частини будинку від 30.10. 2002р. передбачено, що в користування Позивача – Стьопіної Валентини Василівни переходить земельна ділянка площею 725м2, крім того існує угода про встановлення порядку користування земельною ділянкою та переміну ідеальної частки від 29.12. 1999р., згідно з якою в користуванні колишнього власника частини будинковолодіння Василенко О.Ф. знаходилась земельна ділянка площею 725 м2, означена на схемі червоним коліром. В користуванні Відповідача – Ібодлаєвої Ф.А. знаходилась земельна ділянка площею 725 м2, означена на схемі синім кольором. Зазначені договори чинні на час розгляду справи.
Виходячи із висновку судової будівельно- технічної експертизи № 1499 від 14.06.2011р.по справі № 2-7382/2010 найбільш доцільним є порядок користування спірною земельною ділянкою між сторонами, запропонований в першому варіанті, згідно з яким, площа земельної ділянки, яку використовує Стьопіна Валентина Василівна складає 719,5 кв.м. (ділянка № 1); - площа земельної ділянки, яку використовує Ібодлаєва Фатіме Аметовна складає 719,5 кв.м. (ділянка № 2); - територія спільного користування – 20 кв.м. (ділянка № 3).
Іншого варіанту встановлення порядку користування за висновками експертизи не запропоновано.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачка самовільно збудувала залізобетонний паркан - «Єврозабор» , який перешкоджає в доступі позивачці до частини її житлового будинку. Це також зазначено у висновках судової будівельно технічної експертизи № 1499 від 14.06.2011р.по справі № 2-7382/2010, в поясненнях відповідача– Ібодлаєвої Ф.А., яка вважає, що ця огорожа встановлена нею правомірно.
За висновком суду першої інстанції, порядок користування спірною ділянкою по фактичному користуванню, який склався між сторонами, не порушує права співвласників, як землекористувачів щодо вільного доступу до їх будівель і споруд. Суд вважає, що Позивач має виконувати правила добросусідства та погоджувати питання обслуговування частини будинку з відповідачем.
Проте, Позивачка не погоджується з таким висновком суду з наступних підстав.
Земельна ділянка, на якій знаходиться будинковолодіння по 2-му пров. Чайковського,2 в м. Мелітополі, не приватизована та знаходиться у користуванні співвласників будинку, сторін по справі, тобто сторони є землекористувачами спірної земельної ділянки.
За вказаним будинковолодінням ще рішенням № 484/5 виконкому міськради м. Мелітополя від 31.10.1983р. закріплена земельна ділянка 1450 м2. Договором про порядок користування жилим будинком, земельною ділянкою та переміну ідеальної частки від 29.12.1999р. встановлено, що в користування колишнього власника частини будинковолодіння Василенко О.Ф. переходить земельна ділянка площею 725 м2, означена на схемі червоним коліром. В користування Відповідача – Ібодлаєвої Ф.А. переходить земельна ділянка площею 725 м2, означена на схемі синім кольором.
Договором купівлі продажу частини будинка від 30.10. 2002р., укладеного між колишнім власником Василенко О.Ф. та Позивачем встановлено, що в користування нового власника (Позивача) – Стьопіної В. В. переходить земельна ділянка площею 725м2, що відповідає розміру земельної ділянки, якою користувався колишній власник частини будинка Василенко О.Ф..
Вирішуючи спір, судом не були враховані вимоги п.3.25 ДБН 360-92**, згідно з якими «Для догляду за будівлями і здійснення поточного ремонту відстань між бічною межею і стіною житлового будинку або господарської споруди слідує приймати не менше 1.0м», та не враховано те, що, встановлений відповідачкою Ібодлаєвою Ф.А залізобетонний паркан - «Єврозабор» перешкоджає в доступі позивачці до частини її житлового будинку, та безпідставно відмовлено в задоволені позовної вимоги про: зобов’язати Ібодлаєву Фатіму Аметовну ліквідувати огорожу, яка встановлена самовільно та перешкоджає користуватися територією спільного користування – 20,00 кв. м (ділянка № 3).
Відповідно до Постанови Верховного Суду України N 11, 29.12.1976 «Про судове рішення»: Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Судом першої інстанції цілком проігноровані, роз’яснення п.18 Постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року «Про внесення змін та доповнень до постанови Пленуму Верховного суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» та п. 5 листа Верховного суду України від 29 жовтня 2008 року № 19-3767/0/8-08, згідно з якими в разі переходу права власності на будівлі та споруди до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено в договорі відчуження останніх, а при переході права власності на них до фізичних або юридичних осіб, які не можуть мати у власності земельні ділянки, до них переходить право користування земельною ділянкою.
В п. 21 Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року вказано наступне: виходячи з того, що порядок користування спільною земельною ділянкою, у тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається насамперед їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок, суд відповідно до ст. 88 ЗК України бере до уваги цю угоду при вирішені спорів як між ними самими, так і за участю осіб, котрі пізніше придбали відповідну частку в спільній власності на землю або на жилий будинок і для яких зазначена угода також є обов’язковою.
Тобто домовленість про порядок користування земельною ділянкою (угода) є обов’язковою і для осіб, котрі пізніше придбали відповідну частку в спільній власності на жилий будинок.
Згідно з ч. 7 ст. 41 Конституції України використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію й природні якості землі. Тому, якщо власник або співвласник будинку зведенням будівель і споруд погіршує права решти учасників спільної власності чи інших осіб, то вони відповідно до ст. ст. 55, 124 Основного Закону та інших актів законодавства мають право заявляти в суді вимоги до знесення цих будівель і споруд (незалежно від того, зводились вони з відповідного дозволу чи без нього) або усунення допущених порушень іншим шляхом.
На підставі викладеного апелянт вважає, що
Незаконність рішення полягає в неправильному застосуванні судом норм матеріального та процесуального права. При вирішенні спору підлягали застосуванню ч. 4 ст. 120 Земельного кодексу України ( в редакції від 20.12.2001р, чинної з 01.01.2002р.), п.3.25 Державних будівельних норм (ДБН) 360-92**, але судом першої інстанції ці норми не застосовані. Крім того судом першої інстанції порушені норми процесуального права, в частині перевірки обставин справи доказами.
Так, суд першої інстанції не перевірив доказами з’ясовані ним обставини, чим порушив вимоги ст. ст. 187, 192 ЦПК України. Крім того, в судовому засіданні головуюча суддя під час допиту експерта переконувала останнього в недійсності висновків судової будівельно - технічної експертизи № 1499 від 14.06.2011р., чим порушила встановлений ЦПК України порядок допиту.
Крім того, судом першої інстанції не складено протокол про огляд доказів за їх місцезнаходженням, та як наслідок цей протокол не підписано всіма особами, які беруть участь в огляді, не надано право Позивачу внести свої зауваження щодо протоколу огляду, чим порушено вимоги ст.. 140 ЦПК України.
Необґрунтованість рішення полягає в тому, що в ньому не зазначені встановлені законом підстави для відмови в задоволенні позовних вимог.
Таким чином, постановлене судове рішення не відповідає вимогам закону, встановленим обставинам та наданим доказам.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до вимог статті 309 ЦПК України неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, визначено як підстави для скасування рішення суду першої інстанції й ухвалення нового рішення або зміни рішення судом апеляційної інстанції.
Згідно статті 303 ЦПК України обов'язком апеляційного суду є перевірка законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 212, 213, 303,307, 309 ЦПК України, ч. 4 ст. 120 Земельного кодексу України ( в редакції від 20.12.2001р,), п.3.25 Державних будівельних норм (ДБН) 360-92 **
Прошу:
Скасувати рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від від 08.11.2011р по цивільній справі № 2-7382/ 2010р. за позовом Стьопіної Валентини Василівни до Ібодлаєвої Фатіми Аметовни, Буданової Любові Анатоліївни про встановлення порядку користування земельною ділянкою та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Стьопіної Валентини Василівни задовольнити в повному обсязі.
Додаток:
1. Копія апеляційної скарги – 5 прим.
2. Квитанція про сплату судового збору
3. Довіреність (копія) що посвідчує повноваження представника
4. Договір купівлі продажу від 30.10.2002р. (копія)
5. Витяг із рішення № 484/5 виконкому міськради м. Мелітополя від 31.10.1983р(копія)
6. Викопіровка від 24.07.1956р.,
7. Схематичний план від 17.07.1999р.
8. Збірний кадастровий план земельних ділянок міста (для проведення інвентаризації по 2-му пров. Чайковського,2,) м. Мелітополя від 24.03.2010р.
9 Акт комісії перевірки використання земельної ділянки по 2- пров. Чайковського,2 від 16.04.2010р.
Особа, яка подає апеляційну скаргу Стьопіна В. В.
Представник особи, яка подає апеляційну скаргу А. Г. Павлій
Дата 13.11.2011р.
Андрей Павлий
|
| |
| |
