| дрейк | Дата: Вторник, 09.04.2013, 23:36 | Сообщение # 1 |
|
Сержант
Группа: Администраторы
Сообщений: 20
Статус: Offline
| Апеляційний суд Запорізької області 69000, м.Запоріжжя, пр-т. Леніна, 162
Особа, яка подає скаргу: Пугач Юрій Іванович (відповідач) 72300 Запорізька область м .Мелітополь, вул. Червоноармійська
засіб зв'язку: e-mail: Представники особи, яка подає скаргу: 1. Ремезова Анжеліка Володимирівна 72316, Запорізька область, м.Мелітополь, вул. Гагаріна, буд. 13 засіб зв'язку: 2. Павлій Андрій Григорович 72319 Запорізька область, м.Мелітополь, вул. Р. Люксембург, б засіб зв'язку: Особи які беруть участь у справі: </b> <b>Позивач: Пугач Михайло Іванович 72300, Запорізька обл, м. Мелітополь, проспект50 річчя Перемоги, буд.57 кв.40 засіб зв'язку: Представник Відповідача: ЧеботарНаталія Анатоліївна 72319, Запорізька область, м. Мелітополь, пр. Б.Хмельницького, б. 37 засіб зв'язку: 435081 Подається через: Мелітопольський міськрайонний суд Запорізькоїобласті 7 2311, м. Мелітополь, вул. Шмідта,11 [ b]Справа: 2-638/2012[/b] АПЕЛЯЦІЙНАСКАРГА
нарішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 25 червня
2012 року 25.06.2012 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізькоїобласті (Суддя Кучеренко В.В.) розглянута цивільна справа № 2-638/2012 за
позовом Пугач Михайла Івановича до ПугачЮрія Івановича, про визнанняспадкового договору недійсним та прийнято рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Визнано спадковий договір, укладенийміж Пугач Галиною Михайлівною та Пугач Юрієм Івановичем від 19 жовтня 2009
року, недійсним. Вирішено питання судових витрат. Відповідач- Пугач Юрій Іванович, не згоден з прийнятим судовим рішенням, та вважає, що воно підлягає скасуванню з наступнихпідстав. Висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи. Судом першої інстанції неправильно застосовані нормиматеріального та процесуального права, допущено неповноту судового розгляду. Так, за нормами ст. ст. 203, 215 Цивільного Кодексу України, підставоюнедійсності правочину, у тому числі і спадкового договору, є недодержання в
момент вчинення правочину вимог про те, що волевиявлення учасника правочину має
бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Такий факт повинен
встановлюватися судом на підставі належних та допустимих доказів уникаючи будь
яких припущень. Так, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач послався на те, що Пугач Г.М. на часскладання спадкового договору від 19.10.2009 р., за станом свого здоров’я не
могла адекватно усвідомлювати свої дії та керувати ними, та вважав, що це на
його думку є підставою для застосування ст. 225 ЦК України для визнання цього
правочину недійсним. В процесі розгляду справи суддостовірно встановив, що Пугач Г.М. за життя на обліках в психіатричних
лікарнях не перебувала і за допомогою до лікарів-психіатрів не зверталась. Постановляючи судове рішення про задоволення позовних вимог щодовизнання спадкового договору недійсним, суд першої інстанції безпідставно
дійшов висновку про те, що є підстави для задоволення позову з підстав
передбачених ст. 225 Цивільного Кодексу України. Проте, визнання договору </b>недійснимвнаслідок неможливості повною мірою усвідомлювати значення своїх дій та
керувати ними не передбачена діючим законодавством України, в тому числі і статтею 225 ЦК України. Стаття 225 ЦК України зазначає: 1. Правочин, якийдієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона <b>не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, можебути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за
позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені. Тобто, обов’язковою умовою є однозначнийвисновок про те, що особа вчинила такий правочин саме у момент коли вона неусвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними. Задовольняючи позов, судпосилається на висновок посмертної судово-психічної експертизи № 100 від 08.02.2012 року про те, що при підписанніспадкового договору Пугач Галина Михайлівна не у повній мірі могла сприймати значення своїх дій та керуватиними. Проте з цими доводами погодиться неможливо. Висновок первісної посмертної судово - психіатричної експертизине містить в собі чітких і однозначних висновків про те, що у момент укладенняспадкового договору 19 жовтня 2009 року, Пугач Галина Михайлівна неусвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними. Висновком первісної посмертної судово - психіатричної експертизи № 100 від 08.02.2012 рокувстановлено, що Пугач Г.М. психічним захворюванням не страждала, а виявляла
психічні розлади у вигляді розладів особистості і поведінки внаслідок
органічного ураження головного мозку, в силу чого вона не в повній мірі могла
розуміти значення своїх дій та керувати ними. За змістом статті 225 Цивільного
Кодексу України видно, що підставою для визнання правочину недійсним є лише
абсолютна неспроможність особи в момент укладання правочину розуміти значення
своїх дій та керувати ними. Тобтопоняття «не у повній мірі могла сприймати» або «не у повній мірімогла керувати» не є тотожнім поняттю «не усвідомлювала», «не моглакерувати». Також, складений танотаріально посвідчений спадковий договір не був розірванийПугач Галиною Михайлівною в судовомупорядку. Це була її воля, це було її бажання за життя. Всіобов’язки, які були передбачені спадковим договором, відповідач Пугач Юрій
Іванович виконував і виконав. Такимчином, рішення суду ґрунтовано тільки на припущеннях. Третя особа приватний нотаріус Мелітопольського міського нотаріальногоокругу Чудська Оксана Олегівна в своїх поясненнях зазначила, що посвідчений нею спадковий договір відповідав волі Відчужувача Пугач ГалиниМихайлівни, був підписаний нею особисто, свідомо і добровільно, без будь-якого
примусу як фізичного так і психічного. На час посвідчення договору Галина Михайлівна в дієздатності була необмежена, не знаходилась в алкогольному, токсичному чинаркотичному стані, ніяких сумнівів щодо її дієздатності не виникало.Одним із підтверджень цього є їїрозбірливий особисто проставлений підпис на всіх примірниках договору.
З матеріалів справи видно, що оспорюванийпозивачем спадковий договір від 19 жовтня 2012 року, був вчинений його матір’ю Пугач Галиною Михайлівною у передбаченийзаконом спосіб шляхом складання його у письмовій формі із зазначенням дати
складання, особистим підписом її та нотаріально посвідчений, тобто за формою
оспорюваний спадковий договір повністю відповідає вимогам ст. 1304 Цивільного
Кодексу України.Наявність особистого підпису Пугач Г.М. наспадковому договорі, достовірність якого не оспорювалась, підтвердженого
нотаріусом шляхом посвідчення спадкового договору, свідчить про те, що Пугач
Галина Михайлівна бажала зробити особисті розпорядження відносно свого майна на
випадок смерті. Зміст спадкового договору, є зовнішнім проявом ї дійсних
намірів та вільного волевиявлення. Частиною 2 ст. 59 ЦПК Українивстановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені
певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами
доказування. Відповіднодо ч. 4 ст. 60 ЦПК України – «Доказування не може ґрунтуватися наприпущеннях». Належних та допустимихдоказів на підтвердження позовних вимог Позивачем у справі не надано. Наведеніпозивачем підстави для визнання правочину недійсним, не відповідають визначенню наведеному в ст. 225 ЦК України, оскількиця норма передбачає однозначні висновки щодо моменту вчинення правочину,
конкретного психічного стану особи (неусвідомлювала значення своїх дій чи немогла керувати ними), безпорівняння повної чи неповної міри, що є поняттям суб’єктивно оціночним. Про це також вказує Вищийспеціалізований Суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в своєму
Листі № 648/0/4-12 від 15 травня 2012 року. В зазначеному листі сформульовано обов’язковідля усіх судів України правові позиції. Зокрема, Вищий спеціалізований СудУкраїни з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначає наступне: „ Відповідно до частини першої статті 225 ЦКУкраїни, правочин, який дієздатна особа вчинила в момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та(або) не могла керувати ними,може бути визнано недійсним за позовомцієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або
інтереси порушено. Висновок про тимчасовунедієздатність сторони такого правочину слід робити, перш за все, на основі
доказів, які свідчать про внутрішній, психічний стан особи в момент вчинення
право чину. Хоча висновок експертизи є лише одним із доказів у такій справі і
йому слід давати належну оцінку в сукупності з іншими доказами, будь-які
зовнішні обставини (показання свідків про поведінку особи тощо) мають лише
побічне значення для встановлення того, чи була здатною особа в конкретний
момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними. Отже, оскільки у висновкупроведеної у справі експертизи не вказано про абсолютну неспроможність учасника правочину в моментскладення правочину розуміти значення своїх дій та керувати ними, а лише
зазначено, що існуючі на той час порушення його психічної діяльності істотно та
впливали на його здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними,
що саме по собі не є підставою для визнання складеного в такому стані правочину
недійсним із підстав, передбачених частиною першою статті 225 ЦК України (
Постанова від 29 лютого 2012 року № 6-9цс12).” Таким чином, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької областіповністю проігнорував Лист Вищого спеціалізованого Суду України. Також, відповідач вважає, що суд першої інстанціїне дотримався встановленого ст.212 ЦПК України принципу оцінки доказів,
відповідно до якого суд на підставі всебічного, повного й об’єктивного розгляду
обставин справи аналізує і оцінює докази як кожен окремо, так і в їх
сукупності, у взаємозв’язку, в єдності і протиріччі, і ця оцінка повинна
спрямовуватися на встановлення достовірності чи відсутності обставин, які
обґрунтовують доводи і заперечення сторін, та не зміг дати доказам належну
оцінку, оскільки докази належного психічного стану Пугач Галини Михайлівни на
момент укладання нею спадкового договору (19 жовтня 2009р.), а саме пояснення свідків,
які зазначали, що Пугач Галина Михайлівна хоча і хворіла, але усвідомлювала
значення своїх дій та могла керуватиними, розладів психічної діяльності не проявляла; пояснення приватного
нотаріуса Мелітопольського нотаріального округу Чудської Оксани Олегівни, висновок посмертної судово - психіатричноїекспертизи, який не містить в собі чіткихі однозначних висновків про те, що у момент укладення спадкового договору 19 жовтня 2009 року, Пугач Галина Михайлівна неусвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, судомпершої інстанції безпідставно відхилені. Задовольняючипозовні вимоги , суд першої інстанції виходив з їх доведеності. Проте на
порушення вимог ст. ст. 60, 212, 213 ЦПК України рішення суду не містить
переконливих доводів на підтвердження зроблених висновків. На підставі викладеного, Відповідач вважає, що позовні вимоги ПугачаМихайла Івановича щодо визнання спадкового договору від 19.10.2009р. недійсним є
недоведеними, та задоволенню не підлягають. На підставі вищезазначеного,враховуючи те, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням вимог
статей 56, 58, 59, 60, 79, 84, 212, 213, ЦПК України, з неправильним
застосуванням ч.1 ст.225 ЦК Українита керуючись ст. ст. 292, 307, 309 ЦПК України, - П Р О Ш У: <u></u> 1.Скасувати рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 25.06.2012
року по справі № 2-638/2012 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в
задоволенні позовних вимог Пугач Михайлу Івановичу за первісним позовом
повністю. 2. Стягнути з Пугач Михайла Івановичасудові витрати. Додаток: <b></b>1. Копія апеляційної скарги – 5 прим. 2. Квитанціяпро сплату судового збору (оригінал). „____” липня 2012 р. підпис ___________________ Пугач Юрій Іванович
Андрей Павлий
|
| |
| |
